виділяти


виділяти
= виділити
1) (видаляти що-н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо)
2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • виділяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… …   Український тлумачний словник

  • виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • виділяння — я, с. Дія за знач. виділяти і виділятися …   Український тлумачний словник

  • виділити — див. виділяти …   Український тлумачний словник

  • виділятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/ділитися, люся, лишся, док. 1) Відокремлюватися від кого , чого небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2) Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для… …   Український тлумачний словник

  • виділити — див. виділяти …   Словник синонімів української мови

  • відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати …   Словник синонімів української мови

  • відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний …   Український тлумачний словник

  • уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.